Вручено Державну премію України імени Тараса Шевченка за 2006 рік (список всіх кінолавреатів від заснування премії 1961 року)

9 березня в Національному театрі опери та балету відбулося вручення Національної премії імени Тараса Шевченка за 2006 рік. Її лавреатами стали 13 осіб, грошовий еквівалент премії становив 100 тисяч гривень. Представників кіногалузі цього року не відзначено. До третього, завершального, туру конкурсу потрапив один фільм – телевізійна документальна картина "Час темряви" (2003, режисер Сергій Дудка, сценарист Богдан Гнатюк, оператор Юрій Гальченко, представлено Асоціацією дослідників Голодоморів в Україні), однак до списку лавреатів стрічка не потрапила. Вручав премії Президент України Віктор Ющенко, у церемонії також взяли участь прем’єр-міністр Юрій Єхануров, перший заступник глави Секретаріату Президента України Іван Васюник, перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк, київський міський голова Олександр Омельченко, голова Комітету з Національної премії України ім.Т. Шевченка Роман Лубківський. Отже, Національну премію імени Тараса Шевченка за 2006 рік отримали: - художник Євгеній Безниску за серію ілюстрацій до творів Івана Франка; - письменник Григорій Гусейнов за художньо-документальний життєпис у 9-ти книгах "Господні зерна"; - письменник Ігор Качуровський за книгу "Променисті сильвети"; - поет Анатолій Кичинський за книги "Пролітаючи над листопадом" і "Танець вогню";, - диригент Валерій Матюхін за музично-художній проект "Музика від стародавніх часів до сьогодення"; - художник Володимир Недяк за ілюстровану історію українського козацтва "Україна – козацька держава"; - кобзар Василь Нечепа за концертну програму "У гуркотанні, риданні бандур"; - публіцист Анатолій Погрібний за публіцистичну трилогію "По зачарованому колу століть", "Раз ми є, то де?", "Поклик дужого чину"; - мистецтвознавець Зоя Чегусова за альбом-каталог "Декоративне мистецтво України кінця XX сторіччя. 200 імен"; - режисер і актори Львівського театру імені Леся Курбаса – Володимир Кучинский, Олег Стефанов, Наталія Половинка, Андрій Водичев – за спектаклі за творами Платона, Григорія Сковороди, Василя Стуса. Республіканську премію імени Тараса Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Згідно цієї Постанови було встановлено нагороджувати видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії. Вперше нагородження лавреатів Шевченківської премії відбулося 9 березня 1962 року. Першими Диплом та Почесний знак лауреата отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики. Грошова винагорода лауреата виплачувалася у розмірі 2500 крб. Від 23 квітня 1969 року Республіканська премія отримала назву "Державна Премія УРСР імени Т.Г.Шевченка", а згідно Указу Президента України від 22 червня 2000 року № 808/2000 найвища нагорода в Україні в галузі культури набула нового статусу: "Національна премія України імени Тараса Шевченка". Присудження Національної премії провадиться Указом Президента України щорічно. Нагороджуються твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя. Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої визначається кожного року Президентом України. Першим кінематографістом, що став лавреатом премії імени Тараса Шевченка, був режисер Віктор Івченко – 1967 року було відзначено його картину "Гадюка". Останній на сьогоднішній день кінолавреат – режисер-документаліст Сергій Буковський, що отримав премію 2004 року за документальний телесеріал "Війна. Український рахунок". Пропонуємо повний список кінолавреатів за всі роки існування Національної премії імени Тараса Шевченка. Отже... 1967 – режисер Віктор Івченко за ігровий фільм "Гадюка". 1971 – режисер Тимофій Левчук, сценарист Олександр Левада, актор Олександр Гай за ігровий фільм "Родина Коцюбинських". 1973 – режисер Олександр Косинов, оператор Ігор Писанко, сценарист Михайло Ткач за документальний фільм "Радянська Україна". 1975 – режисер Валерій Ісаков, сценарист Володимир Бєляєв, актори Владіслав Дворжецький і Валерія Заклунна за ігровий фільм "До останньої хвилини". 1977 – режисер і актор Леонід Биков за ігрові фільми "В бій ідуть тільки "старі" й "Ати-бати, йшли солдати". 1978 – сценарист і режисер Ігор Грабовський, режисер Володимир Шевченко, сценарист та автор дикторських текстів Ігор Малишевський за документальну кінотрилогію “Радянська Україна. Роки боротьби й перемог”. 1979 – сценарист і режисер Володимир Денисенко за ігровий фільм "Женці". 1980 – сценаристи В. Барсук і Альберт Путінцев, оператор Олександр Бузилевич, оператор Віктор Кущ, ведучий Вячеслав Тіхонов за публіцистичний документальний телевізійний фільм за книгою Лєоніда Брєжнєва "Відродження". 1982 – режисер Микола Мащенко, актори Андрій Харитонов і Сергій Бондарчук за телевізійний ігровий фільм "Овід". 1986 – сценарист і режисер Михайло Бєліков, художник Олексій Левченко, оператор Василь Трушковський за ігрові фільми "Ніч коротка" і "Які ж були ми молоді". 1986 – сценарист і режисер Валентин Сперкач, сценаристи А. Комарницький і Ігор Сабельников за документальні фільми "Командарми індустрії", "Головуючий корпус", "Стратеги науки". 1987 – режисер Анатолій Борсюк, сценарист Сергій Дяченко, оператор Олександр Фролов за науково-популярний фільм "Зірка Вавілова". 1988 – режисер Володимир Дахно, оператор Анатолій Гаврилов, художник Едуард Кирич за цикл мультиплікаційних фільмів про пригоди запорозьких козаків. 1988 – актор Іван Миколайчук (посмертно) за створення різнопланових національних образів у фільмах "Сон", "Тіні забутих предків", "Бур'ян", "Комісари", "Білий птах з чорною ознакою", "Вавілон-ХХ", "Така пізня, така тепла осінь". 1989 – режисер Ігор Кобрин, сценаристи Леонід Мужук і Хем Салганик, оператор Юрій Бордаков за документальну кінотрилогію "Чорнобиль: два кольори часу". 1991 – режисер Сергій Параджанов (посмертно), художник Георгій Якутович, оператор Юрій Іллєнко, актриса Лариса Кадочников за ігровий фільм "Тіні забутих предків". 1991 – режисер Роллан Сергієнко, оператор Олександр Коваль, сценаристи Володимир Костенко (посмертно) і Микола Шудря за документальні фільми "Відкрий себе", "Тарас", "Перед іконою". 1993 – сценарист і режисер Анатолій Карась, сценарист і режисер Віктор Шкурін, оператор Віктор Кріпченко за документальну кінодилогію "Липневі грози" ("Страйк", "Викид"). 1993 – режисер Кіра Муратова за видатний внесок в українське та світове кіномистецтво. 1996 – режисер Олег Бійма, оператор Олексій Зоценко, композитор Володимир Гронський, актори Ольга Сумська, Анатолій Хостікоєв, Зінаїда Дехтярьова, Олексій Богданович за багатосерійні ігрові телевізійні фільми "Пастка" і "Злочин з багатьма невідомими". 1997 – режисер Леонід Осика за ігрові фільми "Камінний хрест", "Захар Беркут", "Подарунок на іменини", "Гетьманські клейноди". 2000 – оператор Вілен Калюта за кінооператорські роботи останніх років. 2002 – режисер Аркадій Микульский, сценарист Леонід Череватенко за документальну кінотрилогію "Я камінь з Божої пращі". 2004 – Сергій Буковський за документальний телесеріал "Війна. Український рахунок". kinokolo.ua